Піклування про здоров’я кошеняти

Щеплення вкрай важливі для зміцнення природних захисних механізмів кошенят і захисту від низки заразних, а інколи й смертельно небезпечних захворювань.

Рекомендовані щеплення захищають кошеня від таких хвороб.

• Лейкоз котів – хвороба, яка ослаблює імунну систему та різко знижує опір інфекціям.
• Каліцивіроз котів (FCV) – дуже висококонтагіозна хвороба, основна причина респіраторних інфекцій. Ця інфекція передається під час безпосереднього контакту з очима або носом заражених котів або із зараженими предметами, як-от мисками або іграшками.
• Вірус панлейкопенії котів (FPV) – вірусне захворювання з високою летальністю, яке викликає блювоту. Також у кота може виникнути діарея, але це не показовий симптом.
• Вірус герпесу котів (FHV-1) – основна причина грипу та захворювань очей у котів.
• Вірус сказу (RV), який передається через слину заражених тварин і може потрапити під шкіру в результаті укусів.

Вашому кошеняті можуть знадобитися й інші щеплення. Які саме – визначить ветеринарний лікар.

Дуже важливо зробити кошеняті потрібні щеплення в належному віці, щоб підтримувати його здоров’я та благополуччя під час зростання. Ветеринарний лікар може оцінити потенційні ризики для здоров’я кошеняти та скласти схему вакцинації відповідно до його потреб.

Ідеальний вік для першого щеплення кошеняти – від шести до дев’яти тижнів. Розпитайте попереднього власника. Можливо, кошеняті вже зробили перше щеплення, перш ніж ви забрали його до себе.

Щеплення кошеняти будуть ефективнішими, якщо воно пройде ревакцинацію у визначений термін. Щоб підтримувати імунітет кота в дорослому віці, вакцинацію повторно проводять з інтервалами від 1 до 3 років залежно від індивідуальних обставин і типу вакцини.

Після щеплення в кошеняти можуть спостерігатися деякі з цих типових симптомів:

• незначне підвищення температури тіла;
• зниження апетиту або рівня активності;
• дискомфорт або набряк у місці щеплення;
• несильний кашель або чхання.

Якщо ці симптоми не зникають довше одного-двох днів, обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря.

Крім того, потрібно терміново звернутися до ветеринарного лікаря, якщо в кошеняти спостерігаються менш поширені побічні прояви захворювання. До них належать:

• блювання або діарея;
• свербіж шкіри;
• набряк в області морди, шиї або пащі;
• утруднене дихання або сильний кашель.

У віці від чотирьох до восьми тижнів кошенята готові перейти від суто молочної дієти до змішаного харчування, отже їх можна відлучати від матері. Сухий корм можна розмочувати або змішувати з іншими кормами в співвідношенні 1:3, щоб ваш улюбленець звик до нової текстури. Оскільки травна система кошенят ще не повністю сформована, важливо давати їм легкозасвоюваний корм, який відповідає особливим потребам кошенят у харчуванні на цьому етапі життя.

Ваше кошеня ще не перетравлює деякі поживні речовини, тому потребує корму, створеного спеціально для цього етапу розвитку травної системи. Так ваше кошеня гарантовано отримає поживні речовини й енергію, необхідні йому для росту та здорового розвитку.

Травна й імунна системи вашого кошеняти зміцнюються, але все ще вразливі. Хоча швидкість його росту й потреба в калоріях починає знижуватися, йому все ще потрібна їжа, розроблена спеціально для кошенят, що розвиваються.

Орієнтовно у віці 12 місяців, коли вага кошеняти наближається до ваги дорослої особини, тварину переводять на дорослий корм з відповідними порціями. Особливі потреби в харчуванні залежатимуть від розміру кошеняти та інших факторів, зокрема від рівня активності й того, чи його стерилізовано. Проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем, щоб вибрати належний час для зміни корму кота.