Переїзд кошеняти у ваше помешкання і перший тиждень спільного проживання

Інше місце, нові звуки й запахи, розлука з матір’ю можуть викликати відчуття стресу у вашого кошеняти. Тож підтримуйте тишу й спокій у своєму помешканні.

Коли привезете кошеня додому, поставте клітку в тій кімнаті, де воно буде жити, і відкрийте дверцята. Нехай воно вийде та дослідить середовище, коли буде готове. Постарайтеся встояти перед спокусою відразу взяти його на руки.

Коли кошеня вивчить свою кімнату, воно може захотіти спати, тому покажіть йому його ліжко замість того, щоб гратися з ним. Переконайтеся, що кошеня також знає, де розташований лоток.

На початку кошеня може поводитися боязко, але згодом захоче дослідити своє оточення. Якщо ваша оселя безпечна для кошеняти, не заважайте йому в цих дослідженнях, проте уважно пильнуйте. Або ж залиште малюка на кілька тижнів у безпеці відведеної для нього кімнати з вікнами, приділяючи багато часу спілкуванню з ним.

Доки кошеняті не виповнилося чотири місяці, не залишайте його самого надовго. Щоб привчити кошеня бути наодинці, залишайте його самого щогодини на п’ять хвилин і поступово збільшуйте цей час. Деякі породи котів полюбляють спілкуватися, тому краще завести двоє кошенят.

Коту потрібно, щоб його територія була поділена на окремі зони для годування, відпочинку, гігієни (походу в туалет) та ігор. Спостерігайте, як кошеня використовує свій простір, і за необхідності вносьте корективи, щоб йому було комфортно. Наприклад, можливо, потрібно вище розташувати лежак, а туалетний лоток відсунути подалі від корму.

Через кілька днів після появи кошеняти у вашому помешканні його потрібно відвести до ветеринарного лікаря. Лікар не лише проведе загальний медичний огляд, а й призначить схему вакцинації та дасть поради щодо дегельмінтації, харчування тощо.

Можливо, вашому кошеняті доведеться їздити в автомобілі до ветеринарного лікаря, тому важливо привчити його до цього. Якщо ви забирали нового улюбленця без автомобіля, варто покатати його в перший тиждень із вами. Спочатку переконайтеся, що кошеня почувається затишно в переносці для котів, а тоді покажіть йому автомобіль, але не вмикайте двигун. Коли кошеня звикне, заведіть двигун і покатайте його.

Найбезпечніше забирати кошеня в переносці. Якщо ви забирали кошеня без переноски, краще привчити його до неї якомога раніше, щоб улюбленець поводився спокійно під час візиту до ветеринарного лікаря. Можливо, з вашою допомогою переноска стане для кошеняти безпечним місцем для сну.

Ви повинні допомогти кошеняті здобути впевненість у собі та звикнути до свого середовища. Поступово знайомлячи його з новими ситуаціями та м’яко заохочуючи до взаємодії, ви допоможете кошеняті соціалізуватися.

Незнайомий шум може приголомшити та стривожити кошеня, тому варто заспокоювати його під час знайомства з новими звуками. До них відноситься музика, шум пральної машини або фену для волосся. Продовжуйте знайомство з новими звуками, тільки якщо кошеня поводиться спокійно.

Кошеняті доведеться призвичаїтися до особливостей середовища проживання. Допоможіть йому адаптуватися. Поступово познайомте його зі сходами, котячою ігровою зоною та іншими куточками в домі.

Ветеринарний лікар захоче ретельно оглянути кошеня. Щоб це не тривожило вашого улюбленця, краще поступово привчити його до дотиків і огляду.

Проводьте час за іграми, які ненав’язливо заохочують кошеня проявляти природну поведінку, як-от переслідування, хапання пазурами та удари лапою.

Багато кошенят вчаться користуватися туалетним лотком, спостерігаючи за мамою. Якщо кошеня не привчене до туалету, посадіть його в лоток і проведіть передньою лапкою по наповнювачу. Це потрібно робити щоразу після прийому їжі та після сну. Туалетний лоток має стояти в тихому, завжди доступному місці подалі від мисок із кормом і водою.

Протягом першого тижня дотримуйтеся того ж режиму харчування, що й попередній власник. Потім можна поступово переходити на власний режим харчування. Ви можете вибрати один із трьох варіантів.

• Насипте всю денну порцію сухого корму, щоб кошеня потроху їло, коли зголодніє.
• Годуйте кошеня невеликими порціями кілька разів на день.
• Залиште зменшену порцію сухого корму, щоб кошеня їло за власним бажанням, і годуйте його вологим кормом у визначений час.

Який би варіант ви не вибрали, дотримуйтеся його, щоб кошеня знало, чого очікувати.

Кожен член родини має знаходити час пограти з кошеням, роблячи зв’язок із ним тіснішим. Ігрова зона – найважливіша територія для кота, оскільки йому потрібен простір, щоб бігати, лазити й ховатися. Котам подобається дивитися на світ згори. Якщо у вас обмаль місць, на які ваш улюбленець може видертись, варто придбати йому ігровий комплекс для котів.

Хоча важливо завжди бути ласкавим зі своїм кошеням, воно має розуміти межі дозволеного. Один із найкращих способів позбутися неприйнятних звичок, як-от копання в смітті, – відволікати кошеня іграшкою й повторювати просту команду.

Коти проявляють особливу активність під час вечірніх сутінок. Кошеня буде вдячне вам, якщо ви пограєтеся з ним у цей час. Це також виснажить його перед сном. Ще один період пожвавлення для котів – це світанок. Якщо ви не звикли прокидатися рано, спробуйте розважити кошеня вранці годівницею-головоломкою.

Одразу поставте ліжко для кошеняти в тому місці, де воно спатиме, коли виросте, адже коли кошеня звикне до місця, буде вкрай важко його змінити. Хоча для сну кошеняті варто облаштувати тихе місце, воно має розташовуватися досить близько до жилого приміщення, тому що коти люблять спостерігати за людьми.

Переконайтеся, що в кошеняти є все необхідне: доступ до лотка, питної води та їжі, улюблена іграшка й ковдра. Потім використайте певний сигнал, як-от вимкніть або пригасіть світло, аби показати, що вже час спати. Можливо, у перші кілька ночей ваш улюбленець скиглитиме, але він швидко зрозуміє, що ви обов’язково повернетесь уранці, і освоїться з розпорядком.