Article
Цуценя ротвейлера: як вигулювати, догляд, дресирування та годування
Догляд за цуценятами ротвейлера
Ротвейлер — красивий потужний собака, вроджений охоронець і вірний друг. Його можна утримувати в будинку або великій квартирі, насолоджуючись компанією кмітливого улюбленця. Але щоб виростити ротвейлера здоровим, важливо знати, як правильно доглядати цуценя з перших днів його появи вдома.
Зовнішній вигляд й основні моменти догляду цуценя породи ротвейлер Ротвейлер — великий потужний собака, виведений у службових цілях. Він сильний, безстрашний, витривалий і відданий. Водночас у сімейному колі це ніжний компаньйон, який чудово ладнає з дітьми. Ротвейлери мають масивну будову тіла, широкий череп з вираженим переходом від лоба до морди, широку й міцну шию, пряму й міцну спину, а також потужні жувальні мʼязи. Стандартний різновид забарвлення породи: чорний, з чіткими мітками світло-коричневого або червоно-бурого кольору на морді, горлі, грудях, ногах, над очима та під хвостом. За стандартами в дорослого ротвейлера зріст і вага повинні відповідати таким параметрам:
|
|
Зріст у холці, см |
Вага, кг |
|
Кобелі |
61-69 |
43-60 |
|
Суки |
56-63 |
36-46 |
Догляд за цуценятами ротвейлера, як і за цуценятами будь-якої іншої породи, складається з таких основних завдань:
дотримання графіка щеплень і профілактичних обробок від гельмінтів, бліх та кліщів;
навчання правил поведінки в соціумі;
забезпечення повноцінного харчування відповідно до віку тварини;
догляд за шерстю, очима, вухами, кігтями, зубами;
проведення регулярних занять з фізичним та розумовим навантаженням.
Важливо періодично відвідувати ветеринарного лікаря для планового огляду тварини.
Особливості здоров'я та харчування
Ротвейлер належить до великої породи собак. Приблизна тривалість життя здорової тварини — 9-10 років. Ротвейлери схильні до певних хвороб і можуть мати вроджені захворювання. Серед спадкових захворювань варто звернути увагу на такі:
спадкова спінальна м'язова дистрофія, що призводить до слабкості задніх кінцівок, атрофії м'язів спини та порушення ходи;
-
дисплазія кульшового суглоба, яка характерна для великих порід;
-
розширення та заворот шлунка;
- енцефалопатія, результатом якої може стати тремтіння мʼязів, глухота, проблеми з координацією;
- ентропіон (заворот повік);
- рідко — спадкові захворювання очей.
Дисплазія кульшового суглоба — генетичне захворювання, характерне для ротвейлерів. Тому для вибору здорового цуценяти звертайтеся до перевірених розплідників з комплектом документів, що засвідчує проведення генетичних тестів на спадкові захворювання.
Ймовірні набуті хвороби:
- у щенячому віці — деформація передніх кінцівок через порушення правил годування й догляду або через можливі травми під час активних ігор чи фізичних навантажень;
- ювенільний демодекоз — зазвичай може зʼявитись у цуценят віком до року;
- захворювання шкіри (алергія, дерматити);
- сечокам'яна хвороба.
У похилому віці ротвейлери схильні до артритів й артрозів, онкологічних захворювань, серцево-судинних хвороб.
Один зі способів мінімізувати появу або розвиток захворювання — дотримуватися правильного харчування й контролювати вагу тварини з перших днів життя. У віці до трьох тижнів цуценя харчується виключно молоком матері. У період від трьох тижнів до двох місяців собаку поступово переводять на раціон для цуценят. Завдання такого корму — забезпечити організм, який постійно росте й розвивається, «будівельним матеріалом» та енергією, не спричинивши водночас набору зайвої ваги.
Раціон Royal Canin Rottweiler Puppy — це сухий корм, розроблений для цуценят породи ротвейлер у віці від двох до 18 місяців. Раціон містить L-карнітин, кальцій і фосфор для сприяння розвитку кісток і мʼязів, комплекс антиоксидантів для допомоги в підтримці імунітету, а також пребіотики й високозасвоювані білки. Розмір і форма крокетів
адаптовані до особливостей щелепи цуценяти молосоподібних порід, до яких входять і ротвейлери.
Як доглядати за цуценям ротвейлера: догляд за шерстю, вакцинація, прогулянки
Ротвейлери мають коротку шерсть з погано розвинутим підшерстям. Для вичісування шерсті й легкого масажу шкіри підходить щітка з короткою щетиною, гумова щітка або щітка-рукавиця. Купають ротвейлера раз на кілька місяців або щоразу після сильного забруднення. Доглядові процедури можна проводити самостійно або звернутися до грумінг-салону.
Собаці необхідний первинний комплекс щеплень та щорічна ревакцинація. За вашим запитом ветеринарний фахівець складе список необхідних і додаткових щеплень. Обов’язково дотримуйтеся графіка та рекомендацій лікаря щодо профілактичних обробок від гельмінтів, бліх та кліщів.
Гуляти з цуценям потрібно щодня, але перша прогулянка має бути лише після завершення карантину під час вакцинації, тобто у 3,5-4-місячному віці. Для привчання цуценяти до вулиці починають з коротких (упродовж 15-20 хвилин), але частих прогулянок поруч з домом. Надалі тривалість і дистанція прогулянок збільшуються й водночас зменшується кількість виходів на вулицю — до 2-3 разів на добу. Дорослий собака має гуляти мінімум дві години на день.
Який характер у ротвейлера
Ротвейлер добрий і відданий, але може бути впертим, що ускладнює порозуміння із власником. Через сильний характер породу не рекомендується вибирати новачкам — такій тварині потрібен впевнений досвідчений господар.
Як виховувати цуценя ротвейлера
Виховання цуценяти ротвейлера варто починати, щойно він зʼявиться у вашій оселі. Ось кілька рекомендацій щодо навчання й дресирування:
у перші тижні працюйте над налагодженням контакту. Будьте добрими, приділяйте тварині достатньо уваги. Покажіть цуценяті, де його місце, у якому воно може почуватися в безпеці;
у період карантину (одразу після переїзду й до початку прогулянок) привчіть ротвейлера до підрізання кігтів, носіння нашийника, туалету на пелюшки, а також реагування на кличку. Розучіть прості команди: «сидіти»,«не можна», «поруч»;
заняття з дресирування ротвейлера мають бути короткими, але частими з обов’язковим позитивним підкріпленням результату. Починають з мінімальною кількістю зовнішніх подразників (звуки, запахи, люди, тварини), поступово збільшуючи їхню наявність. Для кращого результату бажано звернутися до кінологів. Вони допоможуть сформувати у собаки правильну поведінку на вулиці та вдома, а також досягти його слухняності.
за бажанням — віддати улюбленця на курс захисно-вартової служби. Заздалегідь можна порадитися про це з кінологом.
Цуценята породи ротвейлер розумні та кмітливі. Вони швидко вчать правила й команди, люблять практикувати нові трюки та гратися. При навчанні важливо спрямувати їхню енергію та цікавість у правильне річище.
Що потрібно в домі для цуценяти ротвейлера
Ротвейлер — ідеальний собака для приватного будинку, проте у великій квартирі йому також буде комфортно. Тварину можна утримувати у приміщенні або у вольєрі на вулиці. Вуличному собаці потрібна утеплена й захищена від протягів будка. В останньому випадку під час сильних морозів улюбленця варто пускати в дім, оскільки коротка шерсть без густого підшерстку не забезпечує ротвейлерам захист за низьких температур.
Для поїздок, прогулянок, походів до ветеринара необхідні такі речі:
- повідець,
- нашийник / анатомічна шлея,
- адресник,
- намордник,
- у теплу пору року — пляшка-поїлка
Удома у тварини мають бути миски для води та їжі, які можна регулювати за висотою, аптечка, міцні іграшки (які важко розгризти), лежак, щітка для шерсті, зубна паста й щітка для собак, шампунь для купання, ножиці для підрізання кігтів, лапомийка та інші аксесуари й продукти з догляду.
Подбайте про правильне утримання ротвейлера, налагодіть здорове харчування й регулярні активні прогулянки з вивченням команд. Тоді собака із задоволенням відплатить вам любов'ю та захистом.
Поставте лайк та поділіться цією сторінкою