високий інтелект — добермани вважаються одними з найрозумніших собак у світі, вони здатні не лише
виконувати найскладніші команди, але й ухвалювати рішення самостійно навіть у стресових ситуаціях;

дуже активні собаки, тому потреба в щоденному фізичному навантаженні, прогулянках у швидкому темпі не зникає з віком;

сильний стрес при нудьзі або розлуці з господарем;

люблять вокалізувати свої дії, особливо, коли щось вимагають чи дуже перезбуджені в очікуванні,
наприклад, прогулянки;

вроджений інстинкт охоронця — навіть без дресирування добермани вміють захищати територію господаря, проте навчання однаково важливе; 

через низьку морозостійкість не підходить для проживання у вольєрі.

 

Ідеальний господар для добермана — людина, яка зможе повністю задовольнити потреби активної та сильної тварини, достатньо часу приділити її дресируванню, а також тренуванням і щоденним прогулянкам. Доберман — не та порода, яку вибирають, плануючи завести собаку вперше в житті. 

 

Коли цуценя з'являється в будинку, йому необхідно забезпечити таке:

захист від холоду, особливо взимку;

повноцінне збалансоване харчування;

розумове та фізичне навантаження;

щеплення відповідно до рекомендованого ветеринаром графіку.

Доберман вважається породою з міцним імунітетом. Проте є ряд хвороб, до яких добермани схильні найчастіше. Серед них такі захворювання, як:

 

хвороба фон Віллебранда (порушення згортання крові);

дилатаційна кардіоміопатія (збільшення та ослаблення серця). Може викликати слабкість та кашель;

хвороба Воблера (защемлення спинного мозку). Є причиною «п'яної ходи», спадкове захворювання;

мідна гепатопатія (накопичення міді в печінці та нервовій тканині). Призводить до гострих патологічних станів у печінці;

гломерулонефрит (пошкодження нирок). Може спричинити гострий чи хронічний патологічний процес у нирках у ранньому віці;

гіпотиреоз (дисфункція щитоподібної залози). Провокує випадання шерсті, збільшення ваги, сухість шкіри, нервовість, агресію;

шкірні захворювання (наприклад, маласезійний дерматит, себорея). Страждають вуха, морда та шкіра, випадає шерсть;

заворот шлунка. Обмежується кровопостачання селезінки та шлунка, це смертельно небезпечний стан.

 

Якщо ви хочете мати здорове цуценя, перш за все знайдіть перевірений розплідник, який надасть результати медичних аналізів, ветеринарний паспорт, метрику та інші документи. Хороше походження цуценяти, правильне харчування й догляд значно мінімізує ризик появи проблем зі здоров'ям у майбутньому. 

 

Цуценяті добермана необхідні такі процедури з догляду:

чищення зубів — бажано щодня;

чищення вух та очей — раз на тиждень або за потреби;

вичісування шерсті — раз на тиждень, оскільки в доберманів коротка шерсть без підшерстку;

стрижка кігтів — регулярно, щоб не допустити проблеми з ходою;

купання — раз на кілька місяців або після кожного сильного забруднення.

Ветеринари рекомендують каструвати собаку, якщо ви не плануєте створювати розплідник. Це зводить до мінімуму ризик розвитку різноманітних захворювань, зокрема онкологічних, а також, наприклад, небажаної вагітності. 

 

 

Цуценя добермана дорослішає повільно — на дорослий корм він переходить пізніше, ніж у рік. Щоб собака виріс здоровим та енергійним, його не можна перегодовувати. Водночас у кормі має бути оптимальна кількість поживних речовин для розвитку скелета, нарощування м'язів, нормальної роботи внутрішніх органів.

 

До трьох тижнів цуценя харчується виключно молоком матері. З 3-4 тижнів його переводять на спеціально розроблений корм, який можна розмочувати, що є перехідною ланкою між молоком матері та повністю самостійним харчуванням. Далі тварина може отримувати повнораціонний сухий корм для цуценят середніх або великих порід відповідно до її віку. 

Виробники комерційних кормів вказують, яку добову порцію необхідно давати собаці залежно від віку та прогнозованої ваги дорослої тварини. Наприклад, корм Royal Canin Maxi Puppy містить докладну таблицю годівлі для цуценят віком від двох до 15 місяців.

Гуляти з собакою (обов'язково вакцинованим) можна з 14-16 тижня. Скільки потрібно вигулювати цуценя добермана, залежить від його віку. Перші прогулянки мають бути коротшими, але частішими. Дорослі добермани потребують до двох годин на день для активностей на вулиці. Їм необхідне регулярне фізичне та інтелектуальне навантаження. Інакше невитрачена енергія може спричинити нервовість і перезбудження, що здатне призвести до голосного гавкання, скавчання й гризіння речей та меблів удома наодинці.

Дресирування молодого добермана є обов'язковим для формування правильної поведінки та підтримки нормального психологічного стану собаки. Тому часто заводчики починають соціалізувати цуценят доберманів у дуже ранньому віці.

 

Добермани почуваються впевнено й спокійно, якщо виконують роботу, для якої й була створена порода: охорона, пошук предметів, переслідування обʼєкта. Усі ці дії можна імітувати в повсякденному житті під час прогулянок. Окрім дресирувань, із доберманом можна займатися різними видами спорту: фризбі, аджиліті, ноузворк (nosework — «робота носом», або пошук за запахом). Це не лише дасть змогу собаці вивільнити запас енергії, а й зміцнить зв’язок із господарем

Молоді добермани допитливі, товариські та хочуть знайомитися з усіма навколо. Важливо навчити їх не стрибати на людей, а також правильно поводитися з дітьми, адже некерований собака великих розмірів може налякати.

У 12 місяців собака має вміти повністю зосереджуватися на господарі, беззаперечно слухатися його й виконувати базові команди. Після успішного проходження загального курсу дресирування можна розглянути можливість проходження курсу захисно-вартової служби.

 

Утримувати добермана можна в приватному будинку або просторій квартирі. Головне, влаштувати тварині власне місце. Наприклад, у квартирі облаштувати клітку з м’яким лежаком та улюбленими іграшками, де собака почуватиметься спокійно та безпечно, а ви зможете залишати цуценя там на певний час і не хвилюватися про розгризання речей.

 

Для догляду за собакою потрібен стандартний набір: миски для води та їжі, щітка та паста для чищення зубів, шампунь для купання, гумова масажна щітка для вичісування шерсті, а також спеціальні ножиці для підрізання кігтів і собача аптечка. Для вигулу та поїздок знадобляться нашийник і повідець. Варто також з раннього віку привчати доберманів до намордника.