Лишай у собак

Лишай — це узагальнена назва дерматологічних уражень, які проявляються у подразненні шкірного покриву та випаданні шерсті на ураженій ділянці. Найчастіше лишай небезпечний не лише для конкретного собаки, а й для інших тварин і навіть людей.

Кожному власнику улюбленця необхідно знати, як виглядає лишай у собак, щоб своєчасно виявити перші симптоми та звернутися за кваліфікованою допомогою.

Як собака може заразитися

Для відповіді на це питання важливо зрозуміти природу лишаю. Дерматофітози — це грибкові інфекції, до яких схильні тварини будь-якої породи та віку, а також люди. Грибок зазвичай передається через безпосередній контакт із хворою твариною. Крім того, шляхом зараження здатний стати предмет, який контактував з хворим собакою: нашийник, миска, лежанка або намордник. Підхопити грибкову інфекцію можна навіть на вулиці через траву чи ґрунт.

Види лишаю собак

Класифікація дерматофітії ґрунтується на характері збудника, що вразив організм тварини. Найчастіше виділяють два типи захворювань:

• трихофітія,

• мікроспорія.

Мікроспорія вважається найбільш поширеною дерматофітною інфекцією серед тих, з якими може зіткнутися власник тварини.

Важко дати конкретну відповідь на питання про те, як починається лишай у собаки. Діагностикою дерматофітозу повинен займатися кваліфікований ветеринарний лікар.

Симптоми лишаю собак

Мікроспорія є поверхневим пошкодженням волосяного покриву і верхнього шару епідермісу. У поодиноких випадках спостерігається ураження кігтів тварини та глибоких тканин шкіри.

Перший симптом, що сигналізує про розвиток захворювання, — це поява округлих ділянок без шерсті. Їхня поверхня покривається кіркою і лущиться, віддалено нагадуючи за виглядом сигаретний попіл. Вироблювані грибами ферменти сприяють розвитку запального процесу на ураженій ділянці шкіри й іноді можуть ставати причиною сверблячки (проте свербіння при лишаї зазвичай або мінімальне, або зовсім відсутнє).

Інтенсивність прояву симптомів залежить від стану здоров'я вашого улюбленця та тривалості впливу збудника на організм.

Якщо ви помітили у собаки вищезгадані симптоми, негайно зверніться до ветеринарного лікаря. Не варто займатися діагностикою захворювання самостійно: прояв цих клінічних симптомів може сигналізувати про розвиток будь-якої форми фолікуліту. Дозвольте спеціалісту встановити точний діагноз.

Що стосується трихофітії, то в цьому випадку збудник впливає безпосередньо на самі волоски, призводячи до їхнього випадання. У місці ураження утворюються округлі безволосі осередки сірого кольору, вкриті сухими лусочками.

Найчастішими місцями локалізації лишаю є голова та шия, а також кінцівки тварини. В дуже запущених випадках уражені ділянки зливаються між собою, захоплюючи дедалі більшу площу тіла.

Іноді трапляється нагноєння волосяних мішечків, внаслідок чого під кіркою накопичується гній. Також на ураженій ділянці можливе утворення струпів. Зверніть увагу на улюбленця, якщо той регулярно вилизує або чухає певну область свого тіла.

Діагностика лишаю у собак

Щоб вчасно помітити перші симптоми дерматофітозу, рекомендуємо регулярно оглядати тварину на наявність підозрілих безшерстих ділянок чи ранок. Особливо уважними слід бути з представниками довгошерстих порід, оскільки розпізнати появу шкірного захворювання у них складніше.

Лишай на носі у собаки — поширене явище. Часто шкірне ураження також локалізується на лапах і животі, у паху.

Завдання власника тварини — вчасно відреагувати на найменші зміни у поведінці та самопочутті улюбленця. Якщо собака розчісує уражену ділянку тіла, стає неспокійним або, навпаки, занадто апатичним, обов'язково покажіть його фахівцеві. Тільки ветеринарний лікар здатний точно діагностувати видову приналежність збудника, що спровокував розвиток захворювання шкіри.

Як відрізнити лишай від алергії у собак? Точну відповідь може дати лише кваліфікований спеціаліст. Співробітники ветеринарної клініки використовують три найбільш поширені способи діагностики лишаю:

• Мікроскопія волосяного покриву. З осередку ураження береться шерсть для аналізу під мікроскопом.

• Посів проб ураженого волосяного покриву на живильному середовищі. Цей метод діагностики вважається найбільш точним, але й найтривалішим за часом проведення (триває близько двох тижнів).

• Використання лампи Вуда. Тіло тварини освітлюється спеціальною лампою, що допомагає виявити осередки розвитку хвороботворного грибка. Ця техніка застосовується в окремих випадках для діагностики певних видів грибка.

Крім того, для розуміння загальної клінічної картини ветеринарний лікар може взяти аналізи крові та сечі. На підставі отриманих даних фахівець може прописати мазі, таблетки, шампуні, спеціальні засоби для догляду за шкірою. Самолікування недоцільне, оскільки терапевтичні заходи різняться залежно від видової приналежності збудника. Коригувати лікування можна лише спеціалісту.

Як вилікувати собаку

Лишай у собак, лікування в домашніх умовах якого не рекомендується, передбачає використання цілого комплексу заходів.

Харчування собак під час лікування

Для підтримки загального здоров'я улюбленця налагоджують корисне збалансоване харчування.

За рекомендацією ветеринара ви можете вибрати збалансовані паштети, вологі або сухі корми, які містять оптимальні пропорції корисних речовин для підтримки здоров'я улюбленця.

Зовнішні препарати

На жаль, навіть домашні тварини не застраховані від такого захворювання, як дерматофітія. Лікування лишаю у собак передбачає використання зовнішніх препаратів. Яких саме, визначається індивідуально, відповідно до результатів проведеного діагностичного дослідження. Лікар може призначити такі засоби:

• мазі та креми;

• спреї;

• шампуні;

• спеціальні розчини.

Для всотування мазі, крему чи спрею необхідно в середньому від 30 до 40 хвилин. Як варіант, можна використовувати спеціальний комір, що обмежує можливі злизування або викушування місць нанесення лікарського препарату.

Препарати внутрішнього застосування

У тих випадках, коли тіло собаки уражене численними осередками грибкової інфекції, ветеринарний лікар може вдатися до препаратів системного застосування. Призначати ліки самостійно категорично заборонено, оскільки це може не тільки не мати належного ефекту, а й погіршити стан тварини.

Список ліків та дозування розраховується індивідуально. Найчастіше вдаються до комплексної терапії, що передбачає також використання антигрибкових та антибактеріальних засобів.

Для підвищення ефективності лікування рекомендується обмежити пересування улюбленця по квартирі і не випускати його на вулицю, щоб запобігти поширенню грибкової інфекції. Також важливо усунути всі можливі контакти з іншими тваринами та людьми. У такому разі виняток становлять лише фахівці, які безпосередньо проводять медичні маніпуляції.

Не забувайте про регулярну обробку простору, де мешкає собака, та особистих предметів улюбленця: лежанки, нашийника, іграшок, повідця та інших речей. Дезінфікувати необхідно меблі, килими і всі предмети інтер'єру, щоб уникнути повторного зараження.