Важливо розрізняти виховання та поведінку, продиктовану інстинктами. Інстинкти неможливо прищепити після народження, вони закладаються ще в утробі матері. Будь-яка методика дресирування базується на використанні інстинктів, властивих собаці певної породи. Кінолог може лише допомогти скоригувати якийсь із них або більше розвинути ту чи іншу навичку. І це називається вихованням.

 

Найяскравіший приклад подальшого розвитку вроджених рефлексів — проведення спеціальної підготовки собак, порода яких належить до категорії мисливських чи службових. Природні навички таких тварин у пошуку та захопленні здобичі ще сильніше розвиваються людиною в процесі дресирування, щоб ті допомагали людям у полюванні чи поліцейській роботі. А прагнення оберігати власника та територію використовується під час підготовки собак для охорони.

 

Деякі власники сприймають інстинктивні реакції улюбленця як особливості його інтелекту. Але, розповідаючи про те, що собака активний і швидко навчається, ми насправді описуємо набір певних інстинктів. Викорінити їх неможливо. Інстинкти можна лише скоригувати в той чи інший бік та допомагати улюбленцеві їх реалізовувати доступним способом. Наприклад, давати мисливським породам можливість грати у пошукові ігри, а службовим — у перетягування.

 

Перша і дуже груба помилка — спроба прибрати вроджені інстинкти тварини. Такою поведінкою власник не тільки нічого не досягне, але й може зіпсувати стосунки з улюбленцем.

 

— приписувати собаці риси характеру, притаманні людині. Це відбувається, якщо власник сприймає інстинктивну поведінку тварини як прояв інтелекту. Однак між людиною та улюбленцем завжди мають бути рівноправні партнерські відносини, а не диктатура із залякуванням тварини.

Якщо собака поводиться не так, як хотілося б власнику (наприклад, риється у смітті або кидається на людей), завдання останнього — почати дресирування. Знаючи про інстинкти й темперамент собак певної породи, кінолог може допомогти скоригувати поведінку улюбленця.