Поговорімо про котів персидської породи

Індивідуальне здорове харчування відіграє основну роль у підтримці здоров’я та краси котів персидської породи. Їжа забезпечує енергію для підтримки життєво важливих функцій, а повноцінна формула харчування для котів має містити спеціально збалансований набір поживних речовин. Такий раціон допоможе сформувати оптимальний раціон, що не є ані недостатнім, ані надмірним, адже і те, й інше може мати негативний вплив на здоров’я вашого кота.

Для підтримання достатнього об'єму сечі тварині потрібен постійний доступ до чистої та свіжої води. До того ж коти від природи пристосовані до вживання їжі маленькими порціями – від 7 до 10 разів на день. Рекомендований щоденний раціон крокет, виданий раз на день, дасть вашому персидському коту змогу регулювати власне споживання.

Наведені нижче рекомендації призначені для здорових тварин. Якщо у вашого кота проблеми зі здоров’ям, зверніться до ветеринарного лікаря – він призначить спеціальну ветеринарну дієту.

Період росту є важливим етапом у житті кошеняти. Це час великих змін, відкриттів і нових зустрічей. Кошенята персидської породи потребують значно більше енергії, білків, мінералів і вітамінів, ніж дорослі коти. Їм потрібна енергія та поживні речовини для підтримки, а також росту й розвитку організму. Період росту кошеняти можна розділити на два етапи.

Від народження до 4 місяців.

Відлучення – це перехід кошеняти від рідкої їжі (або материнського молока) до твердої. Зазвичай цей період відповідає часу, коли в малят ріжуться молочні зуби, на 3–6 тижні життя. У такому віці кошенята ще не вміють гризти, тому м’яка їжа (зволожені крокети або адаптований вологий корм) допомагають полегшити цей перехід.

Між 4 і 12 тижнями після народження природний імунітет, який кошеня отримало з молозива (тобто першого молока) матері, знижується, а власна імунна система кошеняти поступово розвивається. У цей критичний час, який називається імунним провалом, для підтримки природного захисту організму кошенятам потрібен комплекс антиоксидантів, зокрема вітамін E.

Кошенята переживають період інтенсивного росту, під час якого вони особливо чутливі та схильні до розладів травлення. У цей час їхній раціон не лише має бути висококалорійним для забезпечення енергетичних потреб росту, а й містити білки, що легко засвоюються ще незрілою травною системою. Пребіотики, зокрема фруктоолігосахариди, також сприяють здоровому травленню, роблячи мікрофлору кишечника більш збалансованою. Результат – це хороша робота кишечника.

Їжа кошеняти має містити жирні кислоти омега-3 (ЕПК й ДГК), які допомагають підтримувати правильний розвиток мозку та нервової системи.

Вік від 4 до 12 місяців:

Після четвертого місяця життя ріст кошеняти сповільнюється, тому рекомендовно давати корм із меншим вмістом жирів. Це особливо важливо після стерилізації тварини.

У період від 4 до 7 місяців молочні зуби кошеняти випадають і замінюються постійними. Коли вже виросли постійні зуби, кошеняті потрібно їсти крокети достатньо великого розміру, щоб їх можна було розгризати.

До 12 місяців імунна система кошеняти персидської породи все ще поступово розвивається. Комплекс антиоксидантів, включно з вітаміном Е, допомагає підтримувати природні захисні сили вашого улюбленця в цей період великих змін, відкриттів і нових зустрічей.

Травна система поступово формується й досягає повної зрілості до дванадцяти місяців. Після цього коти можуть споживати корм для дорослих тварин.

Основні цілі харчування для дорослих персидських котів:

Збереження здоров’я їхньої шкіри та краси довгої розкішної шерсті завдяки збагаченому вмісту цільових поживних речовин, які посилюють роль шкіри як бар’єру та підсилюють колір, блиск і м’якість шерсті.
Стимуляція виведення шерсті, яка потрапляє до шлунку під час вилизування, завдяки спеціальній клітковині, що зменшує утворення грудочок шерсті. Персидські коти, яких утримують лише у приміщеннях, відносно пасивні та можуть витрачати понад 30 годин на тиждень, вилизуючи свою шовковисту шерсть, і тому часто страждають від грудочок шерсті.

Підтримання здоров’я сечовивідної системи. Через особливий спосіб функціонування сечовивідної системи персидські коти більш схильні до розвитку каменів у нирках, ніж інші коти.

Підтримання оптимального травлення та балансу кишкової флори за допомогою високозасвоюваних білків та пребіотиків.

Забезпечення такого розміру, форми й текстури їжі, що відповідає способу кота підбирати їжу нижньою стороною язика. Персидські коти мають брахіцефальну щелепу, для якої характерні широка округла голова та більш плоский профіль.

Форма їжі повинна забезпечувати якнайбільший контакт із язиком і покращувати прилипання, щоб коту було легше її схоплювати.

У зрілого кота – віком понад 12 років – іноді також можуть виникати проблеми із засвоєнням їжі. Щоб підтримувати вагу кота, що старіє, і знизити ризик дефіциту, йому слід давати корм високого ступеня засвоюваності, що містить усі необхідні поживні речовини.

З часом дорослішання коти дедалі частіше страждають від проблем із зубами, а в деяких зрілих котів також може притуплятися відчуття смаку й нюху, що може призвести до втрати апетиту і меншого споживання корму. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід враховувати форму, розмір і твердість крокет, адже їхні щелепи тепер можуть бути більш чутливими та вразливими.

Зауважте, що оптимальна кількість калорій залежить від способу життя кота, навіть якщо він старіє. Зрілому котові, який продовжує регулярно виходити гуляти, підійде раціон із трохи більшим вмістом жиру. З іншого боку, старіння не зменшує ризик ожиріння домашніх котів. Варто й далі уважно стежити за кількістю спожитих калорій. Для них найкраще підходить корм із помірним вмістом жиру.