Поговорімо про мейн-кунів

Здорове харчування відіграє основну роль у підтримці здоров’я та краси мейн-кунів. Їжа забезпечує енергію для підтримки життєво важливих функцій, а повноцінна формула харчування для мейн-кунів має містити спеціально збалансований набір поживних речовин. Такий раціон забезпечує оптимальне харчування, адже й нестача, і надлишок певних речовин можуть негативно впливати на здоров’я вашого улюбленця. Для підтримання достатнього об'єму сечі тварині потрібен постійний доступ до чистої та свіжої води. До того ж коти від природи пристосовані до вживання їжі маленькими порціями – від 7 до 10 разів на день. Рекомендований добовий об'єм крокет, виданий раз на день, дасть вашому мейн-куну змогу самостійно регулювати власне споживання.

Кошенята мейн-куна дорослішають надзвичайно довго. У цей час закладаються основи унікальної статури цієї великої породи. Водночас вони дуже швидко збільшуються в розмірах – значно більше, ніж звичайні кошенята. 3-місячне кошеня мейн-куна може важити до 2 кг, тобто приблизно вдвічі більше, ніж кошенята інших порід! Період росту кошеняти мейн-куна можна поділити на два етапи.

Формування – від народження до 4 місяців

Відлучення – перехід кошеняти від рідкої їжі (або материнського молока) до твердої. Зазвичай цей період відповідає часу, коли в малят ріжуться молочні зуби (3–6 тижні життя). У такому віці кошенята ще не вміють гризти, тому м’яка їжа (зволожені крокети або адаптований вологий корм) допомагають полегшити перехід від рідкої їжі до твердої. Між 4 і 12 тижнями після народження природний імунітет, який кошеня отримало з молозива (тобто першого молока) матері, знижується, а власна імунна система маляти ще поступово розвивається. У цей критичний час, який називається імунним провалом, для підтримки природного захисту організму кошенятам потрібен комплекс антиоксидантів, зокрема вітамін E. Кошенята переживають період інтенсивного росту, під час якого вони особливо чутливі та схильні до розладів травлення. У цей час їхній раціон має бути не лише висококалорійним для підтримки енергетичних потреб росту, але й містити білки, що легко засвоюються ще незрілою травною системою. Пребіотики, зокрема фруктоолігосахариди, також сприяють здоровому травленню, оскільки підтримують мікрофлору кишечника. Результат – це хороша робота кишечника. Їжа кошеняти має містити омега-3 жирні кислоти (ЕПК й ДГК), які допомагають підтримувати правильний розвиток мозку та нервової системи.

Окрім підтримки здоров’я сечовидільної системи, що важливо для всіх котів, серед основних цілей харчування для дорослих мейн-кунів можна назвати такі:

Підтримка суглобів міцного скелета завдяки хондроїтину, глюкозаміну та жирним кислотам ЕПК й ДГК. Великим, потужним і важким мейн-кунам потрібні міцні суглоби.

Піклування про серце завдяки адаптованому вмісту магнію, натрію, калію, аргініну, ЕПК й ДГК, таурину, L-карнітину й антиоксидантів. Попри свої вражаючі фізичні дані мейн-куни схильні до певних захворювань, зокрема гіпертрофічної кардіоміопатії, коли стінки серця стають менш еластичними.

Сприяння підтриманню здоров’я їхньої шкіри та краси довгої розкішної шерсті завдяки збагаченому вмісту цільових поживних речовин, які посилюють бар’єрну функцію шкіри.

Підтримання належної гігієни ротової порожнини завдяки формі крокет, адаптованій до їхньої великої квадратної щелепи, і текстурі, яка спонукає до розгризання.

У зрілого кота – віком понад 12 років – іноді також можуть виникати проблеми із засвоєнням їжі. Щоб підтримувати вагу кота, що старіє, і знизити ризик дефіциту, йому слід давати корм високого ступеня засвоюваності, що містить усі необхідні поживні речовини.

З часом дорослішання коти дедалі частіше страждають від проблем із зубами, а в деяких зрілих котів також може притуплятися відчуття смаку й нюху, що може призвести до втрати апетиту і меншого споживання корму. Щоб вони могли й надалі повноцінно харчуватися, слід враховувати форму, розмір і твердість крокет, адже їхні щелепи тепер можуть бути більш чутливими та вразливими.

Зауважте, що оптимальна кількість калорій залежить від способу життя кота, навіть якщо він старіє. Зрілому котові, який продовжує регулярно виходити гуляти, підійде раціон із трохи більшим вмістом жиру. З іншого боку, старіння не зменшує ризик ожиріння домашніх котів. Варто й далі уважно стежити за кількістю спожитих калорій. Для них найкраще підходить корм із помірним вмістом жиру.